Лікарями та пацієнтами часто недооцінюється роль плоскостопості у формуванні больових синдромів і дезадаптації організму. Плоскостопість має кілька різновидів: поперечне, поздовжнє, комбіноване (поперечне і поздовжнє), плоско-вальгусна деформація стоп. Плоскостопість має 3 ступеня.
Поздовжнє плоскостопість характеризується плоским поздовжнім склепінням, збільшується зіткнення поверхні стопи з підлогою. Довжина стопи трохи збільшується. Перша ступінь рідко турбує людину, періодично відзначається втома в ногах і больові відчуття в стопах при фізичному навантаженні. Друга ступінь виявляється усиливающимися болями в ногах, важко підібрати комфортне взуття. Третя ступінь поздовжньої плоскостопості характеризується частими болями в ступнях, гомілки, перевантаженням тазостегнових суглобів, болями в попереку, а підбір взуття на цій стадії значно утруднений.
Поперечна плоскостопість характеризується уплощением поперечного зводу стопи, довжина стопи трохи зменшується. Пальці стопи набувають молоткообразних форму, деформується великий палець стопи. Поперечна плоскостопість частіше зустрічається у жінок 30-50 років. Даний вид плоскостопості може прогресувати в слідстві носіння взуття на високих підборах або при надмірній масі тіла. Може посилюватися «натоптишами» і зростанням кісточки великого пальця стопи (hallux valgus). Перша ступінь поперечної плоскостопості зазвичай характеризується періодичними болями в стопах. Друга ступінь приносить болю, локалізовані в передній частині стопи і під головками середніх плеснових кісток. Третя ступінь виявляється частими і сильними болями під головками плеснових кісток, натоптишами, може розвинутися деформація великого пальця стопи.
Плоскостопість може бути як спадково обумовленим, так і набутим у разі носіння незручного взуття і тривалих статичних навантажень на ноги, може посилюватися позбавимо вагою. Діагностують плоскостопість оглядом, також використовуючи подіметр або тест відбитком мокрою стопи на аркуші паперу; для експертизи можна використовувати рентгенографію.
Сформоване плоскостопість у дорослих невиліковно, але можна зупинити прогресування і усунути його ускладнення (перевантаження суглобів ніг і поперекового відділу хребта). У дітей якщо плоскостопість НЕ генетично обумовлено, то його можна контролювати і лікувати. Полегшити стан при плоскостопості можна використовуючи ортопедичні устілки, носити зручне взуття.
Так само корисно при плоскостопості перемикати види навантажень і виконувати лікувальну фізкультуру для стоп.
Якщо плоскостопість не коректувати, то воно буде прогресувати і може стати причиною тендинітів і артрозу суглобів ніг, і больових синдромів у поперековому відділі.
У запущених стадіях і при прогресуванні hallux valgus плоскостопість може лікуватися хірургічно.
Ортопедичні устілки є стандартні, усереднені і індивідуальні за зліпком стопи. При виготовленні індивідуальних устілок пацієнт може зіткнутися з проблемою неадекватного підбору: може не враховуватися функціональність різної довжини ніг на увазі дисфункцій тазу; бувають парадоксальні постурологіческіе результати оцінки даних подіметра (коли стоячи він показує що довшай одна нога, а в положенні лежачи при вимірюванні лінійкою – інша ). Так само якщо робити устілки різної довжини прі не істинному функціональному вкороченні ноги можна зафіксувати і посилити дисфункцію тазу з витікаючими ускладненнями для всієї системи опорно-рухового апарату. Таким чином, якщо підбирати устілки без участі остеопата, то краще усереднені, якщо робити різні устілки по висоті – тоді необхідна співпраця подолога (подіатра) з остеопатом. Так само остеопат може допомагати при плоскостопості полегшенням усунення м’язового дисбалансу і зменшенням болю в стопі і гомілки, збалансувати тонус фасцій і зв’язок.