Лікування больових синдромів і вегетативних дисфункцій

Вся правда про алкоголь

Alkohol 300x210 Вся правда про алкоголь

Існує чимало міфів про користь і шкоду алкоголю. І часто шкоди з вживанням алкоголю пов’язаний не безпосередньо, а опосередковано через інші фактори, супутні алкоголізму. Алкоголізм безперечно несе в собі загрозу як соціальну, так і здоров’ю самого індивідуума. Але найчастіше алкоголізм найбільш розвинений там, де найбільш активно ведеться пропаганда боротьби з ним. Так само ризик алкоголізму в осіб, які страждають різного патологічною залежністю (ігроманія, куріння, булімія, лікарська залежність, шопоголізм, або ряд інших залежностей) вище, ніж у осіб, які не мають схильність до патологічної залежності.

Істинне токсичне ураження алкоголем нервової системи проявляється тільки в токсично великих дозах, які можуть призвести до алкогольної коми. Менші дози алкоголю не впливають безпосередньо руйнівно на нервову систему, але можуть наносити опосередкований шкоди через токсичні метаболіти печінки, через порушення метаболізму вітамінів групи В. Так само було виявлено, що деякі різновиди алкогольної енцефалопатії, раніше считавшимися внаслідок дії алкоголю, до алкоголю мають опосередковане відношення. Так, атрофія мозолистого тіла у італійців певного регіону, які зловживають червоним вином, виникає не із-за алкоголю, а внаслідок впливу солей важких металів містяться в грунті, на якій росте виноград. Також виявлено закономірність, що ряд осіб, які страждають розладами нервової системи отримали дані впливу внаслідок черепно-мозкових травм, отриманих в результаті алкогольного сп’яніння. До того ж виявлено, що у осіб, страждаючих алкогольною залежністю є дефіцит живлення і убоге якість харчування, що спричиняє метаболічні енцефалопатії, не пов’язані безпосередньо з алкоголем, а більше з тим способом життя і раціоном харчування, які супроводжують алкоголізму. Є різновид алкогольної енцефалопатії – Енцефалопатія «Верніке». Встановлено, що вона виникає в результаті хронічного дефіциту вітамінів групи В, і В незалежності людина зловживає алкоголем чи ні, у людей з хронічним дефіцитом вітамінів групи В буде виникати енцефалопатія «Верніке» (у європейської раси) і хворобу «бері-Бері» (у азіатів). Просто у людей, залежних від алкоголю значно частіше зустрічається хронічний дефіцит вітамінів групи В з-за дефіциту харчування чи алкогольної гастропатії.

Що стосується синдрому відміни алкоголю з делірієм у хронічних алкоголіків виникає через вбудовування алкоголю в цикл Кребса в нервовій системі (біохімічний процес вироблення АТФ та її транспортування нервової системи починають йти за спрощеною схемою). З -за цього різкого обриву прийому алкоголю нервова система виявляється непідготовленою до різкої перебудови біохімічних процесів, іде недоотримання нейронами АТФ, що призводить до короткочасного порушення біохімії мозку з набряком мозкової тканини, розгальмовуванням деяких центрів мозку з виникненням делірію. Якщо алкоголіка поступово виводити з запою, то синдром відміни алкоголю з делірієм не виникає, так як біохімічні процеси в нервовій системі встигають перебудуватися.

Варто відзначити і таку закономірність: в тих країнах, де прийом алкоголю є звичним, але на цій території виникає процес агітації про шкоду алкоголю – алкогольна залежність тільки зростає. У країнах, де існує давня традиція розпивання спиртних напоїв – алкоголізм зустрічається значно меншою мірою.

Слід звернути увагу, що люди, ведучі абсолютно тверезий спосіб життя, мають тривалість життя, не набагато перевищує осіб, що зловживають алкоголем (не враховується важкий алкоголізм), а особи, які періодично вживають невелику кількість алкоголю без зловживання, мають більшу тривалість життя, ніж перша і друга група.

Так само ВООЗ встановлено, що 30гр чистого спирту на добу (80гр. горілки або віскі, 0,5 л легкого пива або 200 мл некріпленого вина) при регулярному вживанні можуть переноситися середньо статистичними чоловіком європейської раси без патологічного впливу на організм. Так само в рекомендаціях ВООЗ згадується, що якщо людина спочатку не п’є спиртні напої, то не слід його агітувати до вживання спиртного, але якщо людина спочатку вживає спиртне, то не слід і забороняти прийом спиртного, а слід роз’яснити можливість перенесення добової дози (враховуючи стать, масу тіла, вік, стан здоров’я загалом і печінково-підшлункової системи зокрема), актуалізацію не регулярного вживання та розвитку культури споживання спиртних напоїв.

В невеликих дозах алкоголь після стресу може принести легкий транквілізуючий ефект із зменшенням тривожності і нервового напруження. У червоних винах містяться вітаміни і антиоксиданти. Деякі трав’яні бальзами в малих дозах можуть мати оздоровчий ефект на шлунково-кишковий тракт і стимулюючий ефект на імунну систему. А міцне спиртне в невеликих дозах може використовуватися як джерело енергії в країнах з суворим холодним кліматом. У жарких країнах міцне спиртне буде мати більш токсичний ефект і слід обмежитися більш легкими напоями. Вживання більш дорогих спиртних напоїв знижує ризик токсичного впливу не самого алкоголю, а тих домішок, які можуть бути в алкоголі. Так само цінителі дорогих і якісних напоїв рідше мають схильність до зловживання спиртним на увазі його дорожнечу і неприйняття менш якісного алкоголю.

В прийомі алкоголю слід враховувати індивідуальний стан здоров’я конкретного індивідуума, і якщо є протипоказання до алкоголю у конкретної людини за станом здоров’я, то йому слід утриматися від вживання алкоголю.

Так само існує різна переносимість алкоголю, рас і національностей. Так у європейської раси фермент алкогольдегідрогеназа працює повільніше, і накопичення ацетальдегіду відбувається повільніше, а переробка ацельальдегида відбувається швидко, а от у 50% представників китайської і японської нації алькогольдегидрогенеаза працює в кілька разів інтенсивніше відбувається швидше накопичення ацетальдегіду, а переробка ацетальдегіду відбувається повільніше, ніж у європейців, що призводить до підвищеного накопичення ацетальдегіду та інтоксикації, а це підвищує токсичний вплив самого алкоголю і його метаболітів (у європейської раси такі особливості зустрічаються у 10%, а у якутів, єврейської нації і близькосхідних націй – на рівні 30%).